Очікувані результати:
Після заняття-зустрічі учні зможуть:
- пояснювати, для чого потрібна електроенергія та які бувають електричні прилади;
- аналізувати і оцінювати поведінку людей щодо енергії;
- розповідати, які щоденні дії дозволяють заощаджувати енергію;
- робити свідомий вибір енергоефективної поведінки і пояснювати його.
План змісту зустрічі
- Для чого потрібна електроенергія.
- Яка поведінка дозволяє зберігати енергію.
- Які дії можна робити кожного дня, щоб заощадити енергію.
Регламент зустрічі
- Обговорення слайдів і актуалізація знань про зв'язок виробництва енергії і зміни клімату – до 4 хв.
- Розв’язування загадок – до 2 хв.
- Виконання завдання - до 3 хв.
- Робота в парах з малюванням приладів – до 7 хв.
- Робота на вибір бажаних моделей поведінки – до 4 хв.
- Опрацювання казок у парах – до 8 хв.
- Робота в групах над створенням лепбуків – до 10 хв.
- Самооцінка – до 5 хв.
Обладнання
Комп’ютер/проектор/екран. Аркуші паперу (формату А4), олівці, ножиці, картки, форми для лепбуку та Щоденника зустрічі.
Презентація до зустрічі. Завантажити в форматі ppt
Роздатковий матеріал:
Завантажити картки в форматі pdf
Завантажити лепбук в форматі pdf
Як організувати роботу
Вступна частина
З метою актуалізації уявлень учнів про зміни клімату, запитайте:
що вони знають про зміни клімату? Запросіть їх роздивитись слайд 2 і пояснити, як пов’язані малюнки на ньому між собою.
Покажіть слайд 3 і запитайте учнів:
- Про що розповідає слайд?
- Як пов’язані виробництво електроенергії і зміни клімату?
- Чому важливо споживати якомога менше електроенергії?
Наголосіть, що сьогоднішню зустріч буде присвячено тому, як кожен і кожна з нас може значно скоротити споживання електричної енергії й тим самим сприяти пом’якшенню змін клімату.
Основна частина
Запросіть учнів відгадати загадки на слайді 4, запитайте: що об’єднує всі ці прилади?
Покажіть учням слайд 5 і обговоріть контрольне завдання, що можна, а чого не можна зробити без електроенергії?
Запропонуйте учням роздивитись схему на слайді 6 і працюючи в парах, написати на окремому аркуші інші 2-3 прилади, які могли б доповнити цю схему. Полічіть разом з учнями, скільки всього різних приладів намалювали в класі.
Запросіть учнів роздивитись малюнки на слайді 7 і оцінити вчинки дітей: які дії ви схвалюєте, а яким заперечуєте. Чому?
Вправа може бути виконана он-лайн за посиланням чи QR кодом.
Запросіть учнів попрацювати в парах: прочитати одну з трьох казок, поданих нижче, які склали учні 4-го класу однієї зі шкіл України, і розповісти, що відбулося у казці і яке правила життя для кожного містить казка.
Урусова Софія. Казка про те, як пташки навчалися економити світло і електроенергію
Жили-були пташки, які не економили світло. Вони дуже любили взимку в дуплі вмикати обігрівач. Він брав дуже багато електроенергії. Одного разу їм прийшов рахунок за використану електрику. Мама пташка повинна була заплатити дуже багато грошей. Вона розповіла пташенятам як треба економити світло і електроенергію, вмикати обігрівач тільки тоді, коли прилітаєте додому, постійно ввімкнений він бути не повинен. Мама пташка віддала усі свої гроші за електроенергію і своїм дітям вона цілий місяць не купувала льодяників, бо на них не було грошей.
З тих пір пташки навчилися економити електроенергію та світло.
Цвєтков Ілля. Казка-економка
Був собі один хлопчик. Він завжди залишав після себе увімкнене світло, воду. Йшов собі він вулицею і зустрів одного хлопчика, який вимикав після себе непотрібне світло і воду, другий хлопчик запитав у першого:
- Чому ти не вимикаєш після себе світло та воду?
- Тому, що мені байдуже! А чому ж ти вимикаєш після себе світло з водою?
- Бо мені потрібні світло і вода. Я їх економлю і тобі раджу!
Берьозкіна Марія. Фея Світла
У одному місті жила дівчинка Наталка і хлопчик Василько. Вони були як дві краплі води, охайні, трудолюбиві, дружні. От тільки Наталка не берегла електроенергію.
Одного літнього ранку Наталка і Василько вийшли погуляти, але Наталка забула вимкнути світло. Діти вирішили пограти у хованки. Наталочка швидко сховалася у підвалі будинку. Їй не було лячно, бо там було світло. Але раптом світло згасло. Дівчинка налякалась, не могла вийти, бо нічого не бачила. І тут перед нею з’явилася фея, яка допомогла дівчинці вийти з підвалу і сказала:
- Ти повинна берегти електроенергію, бо інакше ти можеш потрапити у таку халепу будь-коли.
- Добре, - відповіла Наталка, і побігла до Василька. Хлопчик запитав, що сталося. І коли Наталка усе розповіла, сказав: «Ти ніколи не потрапиш у таку халепу, бо ти бережеш електроенергію.»
Після презентації результатів роботи (не менше 3-4 пар щодо кожної казки) запитайте учнів:
- Як герої казок, що вони читали, зберігають електричну енергію?
- Які ще шляхи її збереження вони знають?
- Які шляхи використовують в їхніх родинах?
Запросіть учнів порівняти їхні відповіді з інформацією на слайді 8.
Вчитель пропонує учням, працюючи у чотирьох групах, розглянути і презентувати дії щодо енергозбереження. Завдання для груп:
Працюючи над обраною дією, визначте: чому треба діяти? Як треба діяти? Що отримуєш як результат? Обговорюючи дію, заповніть міні лепбук для презентації. Розділи: «Чому діяти?» та «Що отримуєш?» «Скільки часу потрібно?» та «Що потрібно? заповніть самостійно. Розділ: «Як діяти?» оформіть за допомогою карток або як книжечку (розкладанку).
Для проведення вправи потрібно надати групам відповідні набори карток та форми для леп-буку (приклад його знайдіть на слайді 9.
Підсумкова частина
Запросіть учнів заповнити Щоденник зустрічі і розказати, що вони записали іншим.
Довідкова інформація для вчителя
Усі види господарської діяльності людини – рух транспортних засобів, промисловість, сільське господарство і виробництво товарів і послуг – пов'язані зі споживанням енергії. Освоєння різних запасів енергії у світовому масштабі призвело до значних змін в умовах життя людей.
У період з 1990 по 2010 рік кількість людей, забезпечених електроенергією, збільшилася на 1,7 млрд осіб. По мірі зростання населення у світі так само зростатиме й попит на дешеву енергію. Світова економіка, заснована на викопному паливі, а також збільшення викидів парникових газів, викликає радикальні зміни кліматичної системи. Це впливає на кожен континент.
Природні енергетичні ресурси – гідроенергія, геотермальна, ядерна, сонячна енергія, вітроенергія, енергія морських припливів і відпливів, енергія біомаси та енергія, вироблена іншими нетрадиційними джерелами.
Енергетика України — сукупність галузей господарства країни, які вивчають і використовують енергетичні ресурси задля вироблення, перетворення, передавання та розподілу енергії.
Електроенергія – вторинний енергоресурс: щоб отримати його потрібен первинний – вугілля, нафта чи газ, рух води, ядерне паливо.
На сьогодні встановлена потужність теплових електростанцій (ТЕС) і теплових електроцентралей (ТЕЦ) України становить близько 62% загальної встановленої потужності всієї електрогенерації України, але виробляють вони лише близько 40% електроенергії в країні. Атомні електростанції АЕС складають 25 % встановлених генеруючих потужностей країни, але при цьому вони виробляють більше 50% електроенергії. На гідроелектростанціях (ГЕС) і гідроакумулювальних електростанціях (ГАЕС), каскади яких створені на Дніпрі, Росі, Південному Бузі, а також Дністровська ГЕС виробляється біля 9-11 % .
Енергетика є провідним джерелом надходження у атмосферу парникових газів, що спричиняють глобальні зміни клімату. 30% світових викидів від викопного палива припадають на вугільні електростанції, так що вугільна енергія, на думку експертів, повинна скоро зникнути, щоб уповільнити зміни клімату. В Україні працює 20 вугільних електростанцій, які було побудовано до 1976 року. Більшість працюють без справних пилових фільтрів. Деякі з них перебувають на межі аварійності.
Енергетична безпека – найважливіша складова життєдіяльності країни. Одним з аспектів енергетичної безпеки є стан потужностей з виробництва електроенергії та перспективи їх розвитку на найближчу і довгострокову перспективу.
Альтернативні джерела енергії – екологічно чисті види й способи отримання енергії: відновлювані та вторинні джерела енергії.
Вторинні джерела енергії – це відхідні гази, конденсат, гаряча вода, доменний та коксівний газ газ-метан дегазації вугільних родовищ.
Відновлювані джерела енергії – це джерела сонячної, вітрової, енергії, енергії води, морських хвиль, геотермальні джерела енергії, біомаса, біопаливо, тощо.
Енергоефективність – споживання меншої кількості енергії на виконання одного і того ж обсягу роботи з освітлення, нагрівання, охолодження тощо.
Енергозбереження – діяльність, спрямована на економію та раціональне використання енергії й природних енергетичних ресурсів.
Поняття «чиста енергія» – означає енергію, яка отримана з джерел із мінімальними викидами в атмосферу парникових газів, із використанням відновлюваних і альтернативних джерел енергії, а також енергію, яка була зекономлена в результаті енергоефективності.
Цілі сталого розвитку (ЦСР), які ще називають «Глобальними цілями» на 2015-2030 роки (17 Цілей) – це загальний заклик до дій, спрямованих на те, щоб покінчити з бідністю, захистити планету і забезпечити мир і процвітання для всіх людей у світі.
Ціль 7. Доступна та чиста енергія
Забезпечення загального доступу до недорогої електроенергії до 2030 року передбачає інвестиції в екологічно чисті джерела енергії, такі як енергія сонця, вітру та теплова енергія.
Досі один із п’яти людей не мають доступу до електроенергії, і по мірі зростання попиту необхідно суттєво збільшувати виробництво енергії з відновлюваних джерел у всьому світі.
Забезпечення загального доступу до недорогої електроенергії до 2030 року передбачає інвестиції в екологічно чисті джерела енергії, такі як енергія сонця, вітру та теплова енергія.
Розширення інфраструктури та технологічна модернізація з метою забезпечення екологічно чистої енергії в усіх країнах, що розвиваються, є найважливішим завданням, яке може як стимулювати зростання, так і сприяти збереженню навколишнього середовища.
Частка відновлюваних джерел у виробництві електроенергії європейських країн: Німеччина за перші 3 місяці 2020 року досягла 52%, Ісландія – 25% геотермальна, Данія – 20% вітрогенераторні установки, Португалія – 18% морські хвилі, сонячна і вітру, Іспанія – 17% різноманітні геліоустановки.
В Україні частка електроенергії з відновлюваних джерел (сонячні та вітрові електростанції, біомаса) у 2019 року зросла до 4,1% у загальній структурі виробництва електроенергії проти 1,7 % у 2018 році.
Сонячні та вітрові станції + акумуляторні сховища – тепер найдешевші джерела енергії у світі.
Урок з екологічного маркування
