Очікувані результати:

Після заняття-зустрічі учні зможуть:

  • пояснювати, як пов’язані нагромадження відходів і зміни клімату;
  • розповідати про три завдання щодо поводження зі сміттям «Зменшуйте кількість, використовуйте знову та переробляйте відходи»;
  • пояснювати, якими знаками маркують упаковки і чому;
  • обирати для себе дії щодо поводження зі сміттям і аргументувати свій вибір;
  • визначати користь від сортування відходів.

План змісту зустрічі

  • Як пов’язані зміни клімату і нагромадження відходів на планеті.
  • Які три завдання стоять перед людством щодо відходів.
  • Якими знаками щодо відходів маркують упаковки і що вони означають.
  • Які дії мають запроваджувати кожен і кожна щодо сміття.
  • Як сортувати сміття.

Регламент зустрічі

  • Опрацювання схеми «Що зробити аби зменшити забруднення атмосфери парниковими газами?» – до 5 хв.
  • Обговорення зображень на слайді 3 – до 2 хв.
  • Перегляд мультфільму і визначення теми заняття – до 3 хв.
  • Обговорення інфографіки на слайді 4 – до 3 хв.
  • Демонстрація стрічки Мебіуса і обговорення слайду 5 – до 5 хв.
  • Аналіз зображень слайду 6 – до 3 хв.
  • Обговорення впливу транспортування на зміни клімату – до 4 хв.
  • Робота в парах над слайдом 7 – до 4 хв.
  • Пояснення вчителя на основі слайду 8 – 2 хв.
  • Опрацювання принципів сортування сміття – до 5 хв.
  • Підсумкове обговорення – до 3 хв.

Обладнання

Аркуш паперу і олівець.

Кілька обгорток від імпортних продуктів, часто вживаних дітьми (батончики, печиво та ін.).

Декілька наборів предметів: батарейка, папір, металевий предмет, скляний предмет, лампочка, пластикова кришечка тощо.

Презентація до зустрічі. Завантажити в форматі ppt

Роздатковий матеріал: Завантажити блок-сфему в форматі pdf


Як організувати роботу

Вступна частина

На початку зустрічі для актуалізації знань учнів запитайте:

  • Що таке зміни клімату?
  • У чому проявляються зміни клімату?

Запросіть їх попрацювати в групах зі схемою (слайд 2 та роздавальний матертеріал) над запитанням: «Що зробити аби зменшити забруднення атмосфери парниковими газами?». Поясніть, що вони мають послідовно дати відповіді на запитання схеми:

  1. Як є? (про стан атмосфери і зміни клімату)
  2. Чому так відбувається? (про причини глобального потепління)
  3. Як повинно бути? (треба скорочувати викиди парникових газів)
  4. Який висновок? (що можемо ми зробити для пом’якшення змін клімату)

За необхідності ще раз наголосіть, що діяльність людей і кліматичні зміни пов’язані. Зміна клімату прямо або опосередковано обумовлена діяльністю людини. Основною причиною порушення кліматичного балансу є використання викопного палива та неефективне споживання енергії. Парникові гази, що утворюються внаслідок діяльності людини, здатні викликати посилення парникового ефекту. Треба зменшувати кількість парникових газів, зокрема і за рахунок скорочення споживання кожною родиною.

Покажіть учням слайд 3 і запитайте:
  • Як дії людей на слайді 3 сприяють пом’якшенню кліматичних змін?

Запропонуйте дітям переглянути мультфільм «Про шкідливість сміття», 1 хв. 12 с., і попросіть їх визначити тему заняття.

Зазначте, що проблема сміття пов’язана не лише зі станом довкілля поруч з нами, але правильне поводження зі сміттям є ще однією можливістю впливати на зміни клімату. Про це ми і поговоримо на цій зустрічі. Оголосіть очікувані результати заняття.

Основна частина

Нагадайте дітям, що у мультфільмі йшлося про шкідливість сміття для людей і запитайте:

  • У чому вона полягає?
  • Як ви думаєте, чи впливає велика кількість сміття на зміни клімату? Чому? (відповіді учнів на це питання не коментуйте, бо про це йтиметься на занятті.)

Поясніть, що існує прямий зв'язок між кількістю сміття, що продукує людство, і кліматичними змінами. Нагрівання повітря відбувається за рахунок викидів парникових газів. Ці речовини виділяються, зокрема при розкладанні та переробці побутових відходів. Таким чином, що більше сміття нагромаджують люди, тим більший є наш внесок у нагрівання планети.

Покажіть учням слайди 4 та 5 і запитайте учнів:

  • Про що розповідає слайд?
  • Які дані наведені?
  • Навіщо ми звернулись до цієї теми?
  • У чому наша мета?

Вчитель пояснює: «Більшість людей на планеті думає, як правильно поводитись зі сміттям, як позбутись його величезної кількості, оскільки ми продукуємо його, задовольняючи свої потреби. Сьогодні всі погоджуються, що існує рецепт з трьох складників: «Зменшуйте кількість, використовуйте знову та переробляйте відходи». Символом цього є так звана стрічка Мебіуса.» (слайд 6)

Щоб учні зрозуміли значення цього символу, продемонструйте їм цю стрічку. Візьміть стрічку паперу, з'єднайте її кінці і склейте, але так, щоб один кінець виявився перегорнутим щодо іншого на півоберта. Ось і вийшла стрічка Мебіуса – одностороння поверхня, яка на вигляд – начебто двостороння. Запитайте: «Чи є у цього кільця дві поверхні? – А ось і ні, одна».

Візьміть олівець і почніть зафарбовувати одну зі сторін стрічки Мебіуса, не відриваючись і не переходячи на іншу сторону. В результаті ви зафарбуєте всю поверхню. Тобто у стрічки немає двох сторін, є одна нескінченна сторона.

Продовжіть пояснення, знову покажіть слайд 6: «Саме така властивість стрічки – її нескінченне перетікання одного боку в інший, надихнуло автора на створення цього знаку: три паперові стрілки у вигляді трикутника перетікають, натякаючи на нескінченність цього процесу. Зараз це, напевно, найвідоміший символ екологічності та турботи про навколишнє середовище.»

Запитайте:

  • У чому завдання кожної людини щодо відходів, які вона продукує, коли задовольняє власні потреби? (слайд 6)
  • Які три завдання перед нами стоять?

Повідомте, що зараз ми поговоримо про ці три завдання ґрунтовніше. Запросіть учнів, працюючи в парах, визначити вже відомі їм 3-4 шляхи скорочення кількості відходів у повсякденному житті. Всі виголошені учнями ідеї записуйте на дошці.

Зауважте, що перше, про що варто подумати у зв’язку зі зміною клімату та продукуванням сміття: як менше купувати. Адже майже усе, що ми купуємо, спричинює викиди шкідливих газів або на етапі виробництва, або під час транспортування. (слайд 7, верхня частина)

Приміром, на виробництво одягу припадає близько 3% світових викидів парникових газів, переважно через використання енергії у виробництві. Мода, яка швидко змінюється, і невисока якість речей сприяє тому, що ми швидко викидаємо і купуємо нові. Міжнародні перевезення товарів, морем чи повітрям, також завдають шкоди. Харчі, які поставляють із Чилі та Австралії до України, або навпаки, мають більше «продовольчих миль» (тобто довший шлях з «поля до столу»). (слайд 7, верхня частина)

Запропонуйте учням розглянути кілька обгорток відомих продуктів та визначити звідки вони «приїхали» до нашого столу. Скористайтесь таблицею (слайд 8) щоб визначити відстань від країни постачальника до України.

Запитайте:

  • Які висновки можна зробити щодо тих товарів?
  • Як кожен з нас може пом’якшити зміни клімату через власні покупки? Покажіть і прокоментуйте слайд 7 (нижня частина).

Нагадайте, що наступним завданням для нас є повторне використання того, що у нас вже є. Попросіть учнів, працюючи в парах:

  1. Роздивитись зображення на слайді 9 і пояснити, як вони їх розуміють (що зображено?)
  2. Сформулювати пораду для нас щодо кожного із зображень. (Розподіліть зображення по одному на пару).

Можна також (за наявності часу) запропонувати спланувати створення власної поробки із вторинного матеріалу. Наприклад, за планом:

  • Що це буде?
  • Як буде використовуватись?
  • З якого матеріалу буде виготовлено?
  • Яку користь принесе планеті вторинне використання цього матеріалу?

Зауважте, що у нас є третє завдання щодо правильного поводження зі сміттям. Відходи треба не викидати, а переробляти. Але звідкіля ми можемо дізнатись, які саме товари можна переробляти та які з них вже зроблені з чогось іншого. У цьому нам допоможуть спеціальні знаки (слайд 10).

Поясніть значення маркування, спираючись на таку інформацію.

Замкнений цикл (виробництво – застосування – утилізація)

Знак у вигляді трикутника з трьох стрілок, що означає замкнений цикл (виробництво – застосування – утилізація ), вказує, що дана упаковка придатна для подальшої переробки.

Усередині трикутника розташовуються одна або дві цифри, які вказують на тип пакувального матеріалу:

  • 1-19 - пластик,
  • 20-39 - папір та картон,
  • 40-49 - метал,
  • 50-59 - деревина,
  • 60-69 - тканини і текстиль,
  • 70-79 - скло.

Стрічка «Мебіуса»

Цей знак означає, що пакувальний матеріал придатний для повторної переробки для подальшого використання матеріалу.

Заповнений знак має вже інше значення – вміст у виробі повторно використаного або відновленого матеріалу. Наприклад, макулатури, пластику, алюмінію тощо.

У такому варіанті в центрі знаку або під ним позначається відсоток переробленої сировини.

Зазначте, що найменш бажаними є речі, на яких стоїть знак який означає, що після використання ми можемо лише викинути це в урну, тому що воно не підлягає переробці. А це означає додаткове сміття на сміттєзвалищі і його спалювання чи дуже довге збереження.

Далі покажіть слайд 11 (заголовок).

Запитайте, чи знають учні:

  • Що з використаних речей можна віддавати на переробку?
  • Як це треба робити?
  • Як дізнатись, що з того, що ми купили можна віддати на переробку?
  • Яких речей не варто купувати?

Запропонуйте учням обрати і розставити підписи під кожним малюнком на слайді 11, а також пояснити, як ці малюнки пов’язані з назвою слайду.

Далі запросіть учнів провести роботу з предметами: кожній групі надайте набір предметів (батарейка, папір, металевий предмет, скляний предмет, лампочка, пластикова кришечка тощо) і попросіть, розглянувши їх заповнити таблицю: «посортувати» сміття (намалювати або вписати назви предметів).

Повторне використання Утилізація Сміття, що викидається
   
   
   

Якщо у вас нема можливостей попрацювати з предметами, можна запропонувати учням в парах окрему вправу на сортування (слайд 12 аркуш).

Цю вправу можна також виконати за посиланням або QR-кодом

Покажіть учням слайд 13 і запитайте, що означає, на їхню думку це зображення.

Наголосіть, що є ще одна дуже небезпечна річ, яку часто купуємо і використовуємо – це пластик. Але речі з пластику є дуже міцними, вони не розкладаються у ґрунті чи воді, а отже засмічують планету, шкодять тваринам і рослинам.

Підсумкова частина

Запропонуйте учням продовжити речення:

Щоб зменшити кількість сміття, треба….

Щоб надати друге життя старим речам, можна…

Щоб вчасно переробити відходи, варто….

Підводячи підсумки, запросіть учнів визначити для себе, що відносно сміття я почну робити вже сьогодні і завтра?

Довідкова інформація для вчителя

Сміття, яке щодня виробляє людство, перетворилося на глобальну проблему, яка загрожує усьому живому на планеті Земля, зокрема, і самим людям. За даними Світового банку, щодня люди виробляють понад 2 мільярди тонн сміття – приблизно по 800 грамів на одного землянина, а через три десятиліття кількість продукованого сміття може зрости до 3,5 мільярда тонн.

Щоб зменшити шкоду – сміття треба сортувати і переробляти, а щоб взагалі вирішити проблему – людство має продукувати лише те, що переробляється і швидко розкладається у природі.

Кожного року в містах і селищах України накопичується близько 1 млрд т твердих відходів, з яких приблизно тільки 10 % використовуються як вторинні ресурси.

Щорічно на душу населення утворюється 220-250 кг сміття, у великих містах – 330-380 кг.

7% території України – сміттєзвалища, а це в 1,5 рази більше, ніж площа Полтавської області.

Уявити все накопичене в Україні сміття можна так – це 14 тисяч футбольних полів, на яких стоять 500 пірамід Хеопса.

Сьогодні в Україні майже 96% усіх відходів, у тому числі пластик, відправляється на полігони, де роками продовжує «жити» у ґрунті.

До особливо шкідливих відходів належать батарейки, а також енергозберігаючі та люмінесцентні лампи. Останні містять надзвичайно шкідливі для людини та навколишнього середовища пари ртуті.

1 батарейка при розпаді отруює 400 літрів води або 20 м2 ґрунту. При цьому повний період розпаду становить 200 років.

Стурбованість через швидке накопичення відходів зростає ще й тому, що з’являється все більше матеріалів з дуже коротким життєвим циклом (терміном експлуатації). Особливо це стосується упаковок для продуктів повсякденного вжитку.

Упаковка становить понад половину об’єму побутових відходів. Відходи використаної легкої картонної упаковки можуть на 90% покривати потреби у сировині сучасного паперового комбінату. З відходів упаковки типу Tetra Pak вигідно робити теплоізоляційні матеріали, що користуються великим попитом у будівництві, а в сільському господарстві ці відходи використовують замість соломи на фермах.

При переробці:

  • 1 т картону звільняється 9 м3 обсягу звалища;
  • 1 т макулатури попереджається вирубування лісу, що дає кисень для 30 людей;
  • 1 т скла не викидається 315 кг газу СО2.

Людство сьогодні виробляє на 400% більше одягу, ніж 20 років тому.

За даними ecothes.com на долю індустрії моди припадає:

8 – 10% світових викидів парникових газів;

20% — 35% усіх первинних джерел мікропластику в акваторії Світового океану це елементи синтетичного одягу;

98% матеріалів — нові ресурси, і тільки 1-2% — матеріали, які використовують повторно.

Популярними сучасними течіями в моді стали Slow Fashion (повільна мода) и Sustainable Fashion (стала мода). Перший напрям закликає відмовлятися від швидких трендів і усвідомлено споживати товари усіх категорій, другий – передбачає зміну стилю життя, як споживачів, так і виробників.

Шкідливим є не тільки саме виробництво, але й утилізація (спалювання або зберігання на звалищах). До 2030 очікується, що буде 148 мільйонів тон відходів від індустрії моди. Викидається біля 73% виробленої продукції.

Fashion Revolution – міжнародна ініціатива, покликана підвищити свідоме ставлення до моди і повернути їй людський фактор. Хто і в яких умовах виробляє одяг, як це впливає на довкілля, чи потрібна така кількість речей – соціальний проект www.fashionrevolution.org, який об’єднує усіх, кого цікавлять ці питання.

Під час засідання «Великої сімки» 32 світові текстильні бренди підписали пакт про спільне розв'язання екологічних проблем – Fashion Pact G7. Компанії, що представляють близько 30 відсотків галузі, зобов'язались вжити заходів для зменшення впливу моди на клімат, біорізноманіття та Світовий океан.

Пластик. Масштаб проблеми вражає.

Від початку масового виробництва пластику у 50-х роках минулого століття було вироблено понад 8,3 млрд тонн цього матеріалу в усьому світі, що згодом перетворилось у майже 6 млрд тонн пластикових відходів, з яких лише близько 9% було перероблено.

Більше 8 мільйонів тонн пластику потрапляє щороку до Світового океану.

Пластик є одним з джерел викидів парникових газів.

Виробництво пластику зростає з кожним роком. Очікується, що у 2050 році воно збільшиться втричі порівняно з 2014 р. і становитиме 20% усього світового споживання нафти.

Оскільки пластик не розкладається у воді протягом сотень років, його сукупна кількість в океані до 2040 року може досягти 600 млн тонн. Крім цього, додаткові проблеми створює ще й пандемія COVID-19 – за даними Міжнародної асоціації твердих відходів (ISWA), кількість використовуваного одноразового посуду за цей період значно збільшилася.

Ключовий меседж простий: технології для вирішення проблеми пластику вже існують. Більш того, вони перетворюють пластик з проблеми на нову цінність та відкривають можливості для бізнесу.

Вчені визначили шість головних заходів, які допоможуть до 2040 року скоротити щорічний потік пластика в океан приблизно на 78%. Серед запропонованих заходів – скорочення виробництва та споживання пластмас, заміна деяких пластмас альтернативними матеріалами, такими як папір та біорозкладні речовини, розробка продуктів та упаковування для вторинного перероблення, збільшення темпів збору відходів в країнах із середнім та низьким рівнем доходу, збільшення обсягу вторинної переробки та скорочення експорту пластикових відходів.

Впровадження запропонованих заходів дозволить скоротити прогнозовані щорічні викиди парникових газів на 25% та створити 700 тисяч нових робочих місць.

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1
Рейтинг 0.00(0 голосів)